орієнтування

-я, с.

1) Дія за знач. орієнтувати і орієнтуватися. || Психічна функція, яка забезпечує усвідомлення власної особи та обставин.

••

Алопсихі́чне орієнтува́ння — орієнтування, що стосується усвідомлення навколишніх обставин.

Аутопсихі́чне орієнтува́ння — орієнтування, що стосується усвідомлення стану власної особи.

Орієнтува́ння у про́сторі — здатність людини визначати свою позицію і характер переміщення у просторі.

Соматопсихі́чне орієнтува́ння — орієнтування, що стосується усвідомлення стану власного організму та процесів, які у ньому відбуваються.

Хронологі́чне орієнтува́ння — вид алопсихічного орієнтування, що стосується часових параметрів обставин.

2) Вид спорту – пересування незнайомою місцевістю за допомогою великомасштабної карти і компаса. Змагання з орієнтування.